Сорока Олександр Миколайович

Сорока Олександр Миколайович

Восени 3 вересня 1978 року народився Сорока Олександр Миколайович у селі Бахмутське Артемівського району (нині Бахмутського) у сім’ї робочих, тато працював у колгоспі, а мама – у дитячому садку. Після закінчення рідної Бахмутської школи та професійного технічного училища №111 у місті Соледар, проходив військову службу у ВДВ під Одесою у місті Ізмаїл. Щістнадцять років працював на соляній шахті Рудника №1,3 ДП “Артемсіль”. Мальовниче містечко Соледар стало найзатишнішою домівкою для молодої родини Олександра, там пройшли найкращі роки життя.

На жаль, повномасштабна війна 2022 року, як і всіх соледарців, витруїла з рідної домівки і родину Олександра.

У 2024-му Олександра призвано на службу до Збройних Сил України. Єдиній донечці Аліні тільки виповнилося 18 років...

Навідник 2 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини, старший сержант Сорока Олександр, відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконувавши військовий обов’язок в бою за Україну її свободу та незалежність. Загинув поблизу н.п. Погребки Суджанського району Курської області.

Його життя обірвалося на одному з найнебезпечніших напрямків фронту.

Олександру Сороці тільки виповнилося 46…

Мешканці Соледарської громади пам’ятають його, як світлу та позитивну людину, з гарним почуттям гумору. Дружина Яніна згадує, як люблячого чоловіка, батька, сім’янина. Розповідають, що був скромним, стриманим та мудрим.

Побратими згадують Олександра, як славетного бійця батальйону, який вирізнявся сталевою витримкою, незламною мужністю, професіоналізмом та непохитною вірою в Перемогу.

Важко уявити, що доводиться пройти матері, яка втратила сина. Як змиритися з втратою дружині, котра дуже любила свого чоловіка, доньці, яка більше ніколи не скаже: «Тату!». Але треба пам’ятати, що тепер Олександр став до лав Небесного Війська і вже звідти буде оберігати своїх рідних та кожного з нас.

Щира вдячність, безмежна шана та вічна пам'ять тобі, Олександре! Пам’ятаємо про тебе, як про людину міцну духом котра віддала своє життя заради нашого мирного майбутнього у вільній та незалежній Україні!

Спочивай з миром! Герої не вмирають! Вони назавжди в наших серцях!

Низький уклін близьким та рідним воїна!