Соледарська громада взяла участь в обласному фестивалі «Жива спадщина – незламна ідентичність»
24 жовтня 2025 року заступник міського голови з гуманітарних питань та соціальної політики Соледарської міської ради Світлана Редченко та начальник відділу культури та з питань діяльності засобів масової інформації Тетяна Теплюк взяли участь в обласному інтерактивному фестивалі «Жива спадщина – незламна ідентичність», присвяченому Міжнародному дню нематеріальної культурної спадщини.
Подія об’єднала носіїв традицій, представників громад, митців і науковців Донеччини та Луганщини, які зберігають та популяризують культурну спадщину рідного краю, навіть у складні часи війни.
У програмі фестивалю відбувся колоквіум на тему «Жива спадщина в зруйнованій сучасності», під час якого спікери поділилися власним баченням шляхів збереження нематеріальної культурної спадщини регіонів, акцентували на важливості відродження традицій та збереження локальної ідентичності.
Особливо теплу та натхненну атмосферу створювали виступи громад, що відтворювали побут минулих поколінь, демонстрували весільні й святкові традиції Сходу України, показуючи глибину народної пам’яті й живу енергію української культури.
Важливою подією фестивалю стала презентація унікальної книги «Донеччина вишивана» — наразі єдиної в Україні збірки такого формату. Видання стало можливим завдяки підтримці Донецької обласної державної адміністрації.
До реалізації проєкту долучилися 45 громад і 5 районних державних адміністрацій Донеччини. Кожна громада вишивала історію свого краю, а райдержадміністрації – герби районів. Ці вишиті сторінки склалися у масштабну книгу вагою понад 7 кілограмів, що символізує багатство історії й духовності регіону.
Після презентації учасники заходу мали змогу скуштувати традиційні страви, приготування яких передається з покоління в покоління та вже вважається елементом нематеріальної культурної спадщини.
Також усі охочі відвідали майстер-класи з лиття виробів із гіпсу та в’язання гачком, які викликали щирий інтерес у гостей фестивалю.
Такі заходи є надзвичайно важливими у час війни — вони об’єднують людей, зміцнюють духовний фронт, дозволяють популяризувати елементи нематеріальної культурної спадщини своїх громад і водночас переймати цінний досвід від інших.
