Підтримка, що надихає — реалізація проєкту «СОС Діти. Програма екстреної допомоги» у Дніпрі
У час, коли мільйони українських родин були змушені залишити свої домівки через війну, особливо важливою стала підтримка, яка не лише задовольняє базові потреби, а й допомагає повернути відчуття безпеки, гідності та майбутнього. Саме таким прикладом стала реалізація проєкту «СОС Діти. Програма екстреної допомоги» у місті Дніпро, що втілюється громадською організацією «Світанок села Яковлівки Бахмутського району» у співпраці з Соледарською міською військовою адміністрацією.
Цей проєкт став відповіддю на виклики, з якими зіткнулися внутрішньо переміщені особи із Соледарської громади та громад-партнерів Донецької області. У місті Дніпро на базі освітнього простору «Соледар: дорога додому» було створено середовище турботи, розвитку та взаємопідтримки.
За сприяння міжнародної благодійної організації СОС Дитячі Містечка Україна простір було дообладнано сучасними меблями, технікою та дидактичними матеріалами, що дозволило зробити перебування учасників комфортним, а заходи — максимально ефективними.
Ключові напрямки проєкту:
- Психологічна допомога дітям: заняття з фахівцем допомагає знизити рівень тривожності, адаптуватися до нових умов та повернути відчуття внутрішнього ресурсу.
- Логопедична підтримка: заняття з дітьми, які потребують корекції мовлення.
- Підготовка до школи та англійська мова: інтерактивні заняття для дошкільнят сприяють розвитку та успішній соціалізації.
- Тематичні заходи, свята та майстер-класи: простір радості, спілкування та творчості, який об’єднує дітей.
- Відвідування планетарію, музею цікавої науки: нові враження, знайомство з наукою, спільний досвід зміцнюють емоційні зв’язки та дарують натхнення.
- Психологічні тренінги для дорослих: розвиток навичок самопідтримки, подолання стресу, пошук внутрішньої сили.
Проєкт — це не просто серія заходів, а спільнота, де кожен може знайти розуміння, підтримку та нові можливості. Тут допомагають не лише відновлювати психологічну рівновагу, а й відкривати перспективи для майбутнього.
Серед учасників простору — багатодітна родина Оксани, мама трьох дітей: дев’ятирічної Сніжани, п’ятирічної Уляни та маленького Марка, якому щойно виповнився рік. Після вимушеного переїзду з Соледара до Дніпра сім’я переживала непростий період. Сніжана й Уляна потребували психологічних, логопедичних занять, інтеграційних заходів. Оксана, залишившись без звичного кола підтримки, відчувала сильну втому й тривогу.
Особливо її непокоїла Уляна — у дівчинки були проблеми зі звуковимовою, і мама хвилювалася, що це завадить їй адаптуватися в новому дитячому колективі. Коли Оксана вперше почула про можливості простору «Соледар: дорога додому», вона сумнівалася, чи зможе хтось знайти підхід до її доньок, але вирішила дати шанс.
Вже з перших днів команда проєкту запропонувала Уляні відвідувати логопедичні заняття та заняття з підготовки до школи. Перші зустрічі були непростими: дівчинка сиділа осторонь і тихо спостерігала за іншими дітьми. Та терплячість педагогів, уважність фахівців і тепла, дружня атмосфера поступово змінили ситуацію.
Вже за кілька тижнів Уляна впевнено вимовляла складні звуки, активно долучалася до занять і навіть стала ініціаторкою ігор у групі.
Оксана, яка відвідувала тренінги для батьків, зізнається, що ці зустрічі стали для неї «острівцем спокою»:
«Ми ніби повернулися до життя. Я побачила, як мої доньки знову сміються, і зрозуміла, що ми не самі. Тут нас підтримують не лише словами, а й справами. А головне — діти почали вірити, що світ знову може бути добрим і безпечним».
Тепер дівчата — активні учасниці свят, розваг та екскурсій. Вони впевненіші у спілкуванні, із радістю беруть участь у нових активностях, а Оксана відчуває, що в родини з’явився ресурс рухатися вперед.
Ця історія — лише один із багатьох прикладів того, як проєкт змінює життя родин, допомагаючи їм відновити сили, повернути віру у власні можливості та відчути, що майбутнє все ж є.
Реалізація проєкту триває. Попереду — нові тренінги, події та активності для дітей і дорослих. Завдяки спільній роботі та міжнародній підтримці, ініціатива стає справжнім прикладом того, як навіть у найважчі часи можна створити простір турботи, надії та розвитку.
