Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими
Нагадуємо, для вшанування світлої пам'яті, громадянської відваги й самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії РФ Президент Володимир Зеленський підписав Указ про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими. Вшануймо пам'ять всіх, хто загинув у війні з російським агресором... Всіх військових, цивільних та дітей. Вічна пам’ять і слава Героям України!
Колдаєв Євген Андрійович (с.Федорівка)
16.08.1974 – 27.12.2023 р.р.
27 грудня 2023 року в боях під м. Авдіївка (село Водяне), Донецької області загинув наш земляк, житель с. Федорівки, Бахмутського району, Донецької області, Колдаєв Євген Андрійович – позивний «Глухар».
Народився Євген Андрійович 16 серпня 1974 року у с. Шандроголово, Лиманського району, Донецької області, навчався у Переїзнянській загальноосвітній школі. Після закінчення Красногорівського сільськогосподарського технікуму отримав спеціальність – ветфельдшер, працював за спеціальністю у місцевому колгоспі «Знамя», Артемівського (Бахмутського) району. Останнім часом, працював у будівельних організаціях. Євген Андрійович був одружений, разом з дружиною виховали сина. У вільний від роботи час грав на гітарі.
На війну України проти російської федерації, пішов добровольцем. Через стан здоров’я, звертаючись до Бахмутського військомату отримав відмову, тому прийняв рішення «вивезти» дружину в Львівську область, а сам пішов до військомату у місті Самбір, звідки одразу ж і був направлений 21 бригади. Через проблеми зі слухом і отримав від побратимів позивний «Глухар».
«20 травня 2023 року, коли його бригада виходила з міста Бахмут, його не було з хлопцями. В штабі повідомили, що він безвісти зниклий, так як знаходився в районі знищеної багатоповерхівки в районі «Літака». Були дуже сильні мінометні обстріли і він не зміг добігти до своїх хлопців, щоб евакуюватися. О 3‑тій годині ночі він, як місцевий, вивів 8 Захисників України з інших бригад, через лісосмуги в районі села Іванівське (бо був місцевий і добре знав територію, а траса дуже сильно прострілювалася), з якими потім ще періодично підтримували зв’язок. Коли добрався до своїх хлопців, всі були шоковані, адже вважали, що він назавжди залишився біля того «знаменитого літака» в Бахмуті…» - розповіла дружина Євгена – Ольга Михайлівна.
Події російсько-української війни переживав з болем та сумом у серці, адже найбільше переживав через те, що мати та рідний брат не підтримували його. Свої думки та емоції виливав у тексти, які потім слугували народженням авторських пісень для друзів і побратимів.
За місяць до загибелі, Євген Андрійович був прикомандирований до 53-ї окремої механізованої бригади. Загинув за Батьківщину 27 грудня 2023 року в районі населеного пункту Водяне, Донецької області.
Поховали Євгена Андрійовича на рідній Донецькій землі, на місцевому кладовищі у м.Слов’янськ.
«… Я в Україні, в своїй Батьківщині,
буду стояти до смерті за землю свою…» - уривок з авторської пісні Євгена Коладаєва (Глухаря).
