Небезпечні ігри, челенджі та групи смерті в Інтернеті: як захистити дітей
Останнім часом у мережі Інтернет поширилися небезпечні ігри, челенджі та так звані «групи смерті», які доводять дітей і підлітків до самогубства. Ці явища є серйозною загрозою для психічного здоров’я молоді та потребують особливої уваги з боку батьків, вчителів і суспільства загалом.
Деякі онлайн-ігри заохочують підлітків до небезпечних або навіть смертельних дій. Вони поширюються через соцмережі, месенджери та відеоплатформи, маскуючись під «випробування на сміливість» або «секретні завдання».
Відомі небезпечні ігри включають:
- «Синій кит» – серія завдань, що поступово схиляють підлітка до самопошкодження та самогубства.
- «Момо» – гра, що змушує дітей виконувати небезпечні завдання під загрозами та шантажем.
- «Біжи або помри» – учасники гри повинні вибігати на дорогу перед транспортом і уникати зіткнення в останній момент.
Челенджі (інтернет-виклики) часто стають популярними через вірусні відео, що поширюються у соцмережах. Деякі з них є безпечними, проте існують і небезпечні виклики, які можуть призвести до травм або смерті:
- «Зникни на 24 години» – дитина має зникнути з дому на добу, не повідомляючи про своє місцезнаходження.
- «Випий 40 таблеток» – заклик до вживання небезпечної кількості ліків із метою «перевірити, що станеться».
- «Підпал себе» – челендж, у якому учасники обливають себе легкозаймистими речовинами та підпалюють.
Так звані «групи смерті» діють у закритих спільнотах та приватних акаунтах, де адміністратори маніпулюють підлітками, підштовхуючи їх до небезпечних дій. Ознаки таких груп:
- Використання хештегів: #дімкитів, #морекитів, #ЧумацькийШлях, #ff33, #d28.
- Специфічні запити: «Синій кит за мною повернеться», «Забери мене, кит», «Пограємо з тобою удвох».
- Використання символіки: літаючі кити, метелики, єдинороги.
Учасників груп втягують у гру, даючи їм завдання, які починаються з безпечних дій, але з часом стають все більш небезпечними, аж до самопошкодження.
Як захистити дітей від небезпечних ігор та груп
- Контроль соціальних мереж – перевіряти контент, з яким взаємодіє дитина.
- Відкрите спілкування – говорити з дітьми про небезпеки Інтернету.
- Захист інформаційного простору – налаштувати батьківський контроль.
- Психологічна підтримка – слідкувати за емоційним станом дитини, розпізнавати ознаки депресії чи тривожності.
- Навчання критичному мисленню – пояснювати дитині, як розпізнавати маніпуляції та небезпечний контент.
Пильність дорослих та їхня активна участь у житті дитини допоможуть запобігти небезпечним ситуаціям. Важливо створити безпечний інформаційний простір, де діти можуть розвиватися без загрози їхньому життю та здоров’ю.
