Положення антикорупційного законодавства щодо персональної відповідальності особи за порушення вимог фінансового контролю для суб’єктів декларування
Положення антикорупційного законодавства щодо персональної відповідальності особи за порушення вимог фінансового контролю для суб’єктів декларування
- за умисне неподання суб’єктом декларування е-декларації передбачена кримінальна відповідальністьу вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (стаття 3663 Кримінального кодексу України, діє з 30 грудня 2020 року);
- за несвоєчасне поданні без поважних причин декларації передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладання штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Законодавство розмежовує корупційне правопорушення та правопорушення, пов'язане з корупцією. Так, згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" корупційне правопорушення – це діяння, що містить ознаки корупції, учинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність, тоді як правопорушення, пов'язане з корупцією, – це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Отже, основна відмінність між наведеними видами правопорушень полягає в тому, що обов'язковою ознакою першого є наявність ознак корупції, а другого – відсутність таких ознак, проте останнє буде лише в разі порушення встановлених Законом України "Про запобігання корупції" вимог, заборон та обмежень. Різняться вони також з огляду на передбачені законом види юридичної відповідальності за їх вчинення.
Кримінальна відповідальність
Вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень наведено у примітці до ст. 45 Кримінального кодексу України, згідно з якою вказані правопорушення можна умовно поділити на дві групи:
Покарання за вказаний вид правопорушень варіюється залежно від конкретного його складу в межах від штрафу без зазначення його нижньої межі аж до позбавлення волі строком до 15 років.
У більшості кримінальних корупційних правопорушень санкцією статті передбачено додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, максимальний строк якого за окремі злочини встановлено до 10 років, та/або конфіскації майна.
Адміністративна відповідальність
Цей вид юридичної відповідальності застосовують лише до правопорушень, пов'язаних із корупцією, тоді як застосування його до корупційних правопорушень не передбачено.
Адміністративні правопорушення законодавець виділив в окрему главу – 13-А (адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
До всіх без винятку правопорушень, пов'язаних із корупцією, підлягає застосуванню адміністративне стягнення у вигляді штрафу, мінімальний розмір якого варіюється від 50 неоподатковуваний мінімум доходів громадян до 2500 неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Більшість санкцій цих статей передбачає також застосування до порушника додаткового виду адміністративного стягнення у вигляді конфіскації грошей (винагороди, доходу), одержаних внаслідок адміністративного правопорушення, та/або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік.
Дисциплінарна відповідальність
Застосування такого виду юридичної відповідальності, як дисциплінарна, згаданим вище Законом України "Про запобігання корупції" передбачене як до корупційних, так і до пов'язаних із корупцією правопорушень.
В Україні немає єдиного кодифікованого нормативно-правового акта, який передбачав би процедуру притягнення особи, зокрема такої, яка вчинила корупційне чи пов'язане з корупцією правопорушення, до дисциплінарної відповідальності.
На цей час підставою для застосування дисциплінарної відповідальності за вказані правопорушення є Кодекс законів про працю України і спеціальні нормативно-правові акти: дисциплінарні статути, закони для відповідних категорій службових осіб, положення тощо.
Особливістю такого виду відповідальності є те, що вирішення питання про застосування дисциплінарного стягнення до особи, винної в учиненні дисциплінарного проступку, покладено не на суд (як в інших видах юридичної відповідальності), а на керівника установи (особу, у якої правопорушник перебуває в безпосередньому підпорядкуванні по службі) і це рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності оформлюють відповідним наказом.
Частиною 2 ст. 65-1 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак до якої судом не застосовано покарання або на яку не накладено стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.
Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо якої набрало законної сили рішення суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, підлягає звільненню з посади в установленому законом порядку.
Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення застосовують до особи, яка вчинила корупційне правопорушення, у разі її притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності за його вчинення, а також у разі непоглинання нормами кримінального й адміністративного законодавства обмежень, передбачених Законом України "Про запобігання корупції".
Щодо можливості застосування будь-якого виду дисциплінарного стягнення, установленого до конкретного суб'єкта дисциплінарної відповідальності, то вона буде в разі недотримання такою особою норм (вимог, заборон, обмежень) Закону України "Про запобігання корупції".
На цей час немає чіткого переліку корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних із корупцією, за які винну особу можна притягти до дисциплінарної відповідальності.
Законодавством України передбачено також застосування до осіб, які вчинили корупційні чи пов'язані з корупцією правопорушення, цивільно-правової відповідальності, яка може настати лише в разі, якщо вчинені правопорушення спричинили негативні цивільно-правові наслідки у вигляді заподіяння матеріальної чи моральної шкоди. Порядок застосування такої відповідальності врегульовано Цивільним і Цивільним процесуальним кодексами України.
З урахуванням положень ст. 61 Конституції України, слід зауважити, що до особи, винної в учиненні корупційного чи пов'язаного з корупцією правопорушення, може бути одночасно застосовано кілька видів відповідальності за те саме діяння, але за винятком поєднання кримінальної та адміністративної відповідальності, оскільки два останні види мають однакову юридичну природу.
Роз’яснення Національного агентства щодо Правового статуса викривача : https://nazk.gov.ua/uk/documents/shhodo-pravovogo-statusu-vykryvacha/
