Історія успіху Лариси Єни, учителя географії Бахмутської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів Соледарської міської ради
Я пам’ятаю той час, наче це було вчора. До війни я жила, будувала плани, займалася улюбленою справою — навчала дітей. Щасливе життя, сповнене мрій, розірвалося на шматки, і війна розділила його на «до» і «після».
Я виїхала з села Бахмутське у квітні 2022 року. Спочатку ми з вагітною донькою намагалися виїхати потягом із Краматорська. 16 годин ми чекали на вокзалі, але потяг так і не прийшов. Довелося повернутися додому, проте вже за кілька днів стало зрозуміло — залишатися не можна.
Я виїжджала ненадовго, думала — на місяць. Із собою взяла лише кішку та ноутбук. Я заплатила за місце в «Газелі» від громадської організації «Бахмут Український». Дорогою, під Дніпром, машина зламалася, і ми сім годин чекали на заміну посеред ночі. Патрулі зупинялися, бо авто стояло без світла. Було страшно, але тоді ще жевріла надія, що я скоро повернуся додому.
10 квітня 2022 року я зареєструвалася як ВПО у селі Вінницькі Хутори Вінницької області. Згодом дізналася, що мій будинок у Бахмутському зруйновано. Він був першим, що постраждав від обстрілів у нашому селі. Тоді я зрозуміла: повертатися нікуди.
Але життя продовжується. І воно подарувало мені найцінніше. 7 жовтня 2022 року народився мій онук. Це була велика радість! Тепер я знала, заради кого живу. Я бачила відео нашого села, міст Бахмута й Соледара у новорічному зверненні Президента. Все було зруйновано, але думки про дітей і роботу мене надихали й давали сили. Дистанційна робота зі школярами, випускний 11 клас — саме це тримало мене на плаву.
Робота з обдарованими дітьми не обмежується уроками, де вони засвоюють матеріал. Вона відкриває можливість глибше занурюватися у важливі теми — економічну географію, демографію, екологію. Це допомагає учням зрозуміти складні соціально-економічні процеси в країні та побачити, як знання можна застосувати на практиці.
Я пишаюся своїми учнями, які були учасниками Міжнародної учнівської науково-практичної конференції «Україна очима молодих», що проходила у Львові (2023), які є постійними учасниками обласного фестивалю «Славетні імена України». Моя учениця стала переможцем обласного конкурсу мультимедійних презентацій «Досягнення та інновації української науки: від минулого до сьогодення» у номінації «Видатні українські вчені в галузі природничих наук». Учень 7 класу взяв участь у фінальному етапі Всеукраїнського конкурсу дослідницько-експериментальних робіт із природознавства «Юний дослідник».
Сьогоднішні старшокласники — це ті, кому належить відбудувати зруйновані міста, відновити економіку та створити нові можливості для всіх українців. Завдяки цілеспрямованій позакласній роботі з географії вони вже зараз отримують інструменти, щоб стати архітекторами майбутнього України.
У Вінниці я не залишилася осторонь громадського життя. 23 серпня 2023 року провела майстер-клас із арттерапії «Запах рідного краю. Соледарська історія». Ми створювали ароматичні торбинки для релаксації. Це було так емоційно — побачити земляків, відчути єдність.
А у вересні 2023 року я взяла участь у форумі «Осілі птахи», який проходив у готелі «Франція». На заході були присутні представники Соледарської, Званівської, Бахмутської громад, а також гості з Херсона, Маріуполя, Харкова. Форум був організований ГО «Рух — СТІЙКІСТЬ» та Міжнародною організацією з міграції. Цей захід став для мене світлом. Це було неймовірно емоційно. Ми ділилися сльозами та радістю, відчуваючи єдність і силу духу.
Я переконалася: я людина, і я не одна. Через терни — до зірок. І не важливо, скільки тобі років, якщо в тобі є внутрішня сила. Доки є надія — ми будемо жити.
